мега ссылки Боровск МЕФ мука

На кой черт я решил соорудить такую вот шалашовку из слов, да еще и в роли наркомана комика? Но а чо, буду пытаться, хоть и какая-то хрень не особо получится. В общем, послушайте, как я, братцы, купил закладки и сдавал ЕГЭ в школе. То было весной. Весна, солнце, птицы поют, а я сижу в своей уютной комнатушке и думаю, как бы позабавиться. Так я и решил походить по топтушкам и вспомнить, как это, быть наркоманом. Время от времени нужно себя чем-то занять, чтобы жить не кислотой и не иксами, а что-то более простенькое. И вот, забавы ради, решил я заказать пару закладок. Знаете, такие хитрые штуки, в которых дурь магически спрятана. Идя встречать посылочку, я уже чувствовал, как начинает внутри башатумнай, а в голове совсем криповое состояние, словно кто-то передал мне неизвестный кодекс. Но что там, братцы, когда тебе дурь только впереди. А вот и посылочка. Я распечатываю, и вижу там маленькие пузырьки с какими-то белыми кристаллами. Это был мефедрон, мой успокаивающий пункт назначения. Я заломил свою дозу, втянул этот порошок носом и пошел в школу, будто ничего не случилось. В классе меня вызывает учитель и говорит: "Ты готов к сдаче ЕГЭ?". И тут я понял, что будет жесть. Черт, я ужасно нервничаю. А ведь наизусть я знаю только таблицу умножения и адрес своего дилера. Вот ведь герик! Но не беда, решил я, подумав немножечко. Ведь я же на наркотиках, почему бы не воспользоваться этим в своих целях? Взял я свою таблетку кислоты и проглотил. Через пару минут почувствовал, как все вокруг начало превращаться в криповую картинку, в которой числа и буквы танцуют пляску. Теперь мне не страшны ни одни ЕГЭшные задания! Я решил начать с русского языка. Блокируя собой все бесполезные мысли, я впитывал все правила орфографии, пунктуации и литературы. Вроде бы весь этот учебный материал начал проходить через меня, словно я стал гуманитарным гением. Сижу я такой, и вдруг меня осенило, что я могу ответить на вопросы, которые никогда ходовыми не были! Когда я рассказал классу, что ранним утром на поле сражений шепелявый солдат снял залесеню с луковицей, а потом стал героем, учитель чертовски удивился. Я улыбнулся и продолжал отгадывать все загадки ЕГЭ, как будто я первый последний раз видел кислоту. Время летело, и я закончил экзамен. Все дружно начали поздравлять меня с невероятным успехом. Но только я и знал, что эти поздравления приходят не от меня, а от трапезной, где доза еще не закончилась. Вот так вот я, наркоман комик, сдал ЕГЭ, будучи наркоманом. И хоть это было единственное событие, которое меня могло похвастаться своим успехом, я все же горжусь этой маленькой победой. Ведь даже под воздействием наркотиков, можно найти что-то положительное. Итак, братцы, если вы решили попробовать что-то новое и мощное, не забудьте совместить это с чем-то интересным. Наркотики не всегда плохо, если их использовать в нужный момент и с нужной целью. Ведь даже наркоман комик может сдать ЕГЭ! Не повторяйте мой путь, но запомните, что жизнь полна неожиданностей, и даже в самые безысходные моменты можно найти светлую искру!

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!